Прекрасні санкції!

санкціїПодивіться, як розвивалася історія з санкціями. Почнемо з того, що жодних антиросійських санкцій з боку заходу в принципі не було — це пропагандистська брехня. Захід наклав санкції не на Росію, а на конкретних осіб, росіян, яких за кордоном вважають економічними злочинцями, і на належні або залежні від цих осіб компанії (до слова: тут у російського народу немає з заходом великих розбіжностей: всередині країни тих же олігархів теж тихо вважають злодіями, тільки зробити нічого не можуть).

Що зробило у відповідь російське керівництво? Може воно наклало санкції на західних бізнесменів, яких в Росії вважають злодіями? Ні: воно відповіло «стріляниною по площах»: нашкодило всім працювали з Росією західним експортерам, до кого змогло дотягнутися. Не політикам навіть, ввёдшім санкції. І не західним лобістам, нашептав це рішення своїм політикам. А всім досить рідко зустрічається на заході бізнесменам — друзям Росії. Тим самим залишивши Росію без друзів в середовищі західного бізнесу. Досить неадекватна відповідь тактика, на мій погляд. Навіть у чомусь шкідницька.

До речі, коли росіяни згадують про санкції та про шкоду від санкцій, то ще жодна людина, з ким мені довелося говорити, що не згадав про санкції саме заходу. Весь шкода від санкцій, який вдарив по простому росіянину — це не шкода від західних санкцій, а шкода від санкцій відповідних, від санкцій, введених Росією проти заходу. Тобто російському уряду нашкодити захід важливіше, ніж забезпечити нормальне життя свого народу. Це протиріччя з самими основами державного устрою: народ платить уряду не за чмореніе чужих, за поліпшення свого життя, а воно замість цього перед чужими пальці віялом гніт, а своїх чморят. Схоже, держава тутешнє поплутав рамси і забуло, заради чого народ його взагалі терпить.

Але санкції-санкціями. Хочу торгую, хочу ні: своя рука владика, і ніхто не може змусити торгувати. Санкції — це не злочин: це неприємне дію, але здійснюване в рамках суверенітету кожної країни. Торгівля — справа добровільна. Захід звичайно не зрадів відповідним санкціям, але ніхто не засумнівався в праві Росії їх вводити.

А ось невиплата боргів — це вже зовсім інша справа. Тут ніякої свободи волі не передбачено, крім одного рідкісного випадку — права кредитора пробачити борг. Навіть у нас якщо людина заборгувала за комуналку — його і виселити можуть. Гроші, які людина повинна виплатити в обслуговування боргу, належать не людині, а кредитору, і якщо людина сама чужі гроші не віддає, то його будуть схиляти до того всіма способами аж до боргової ями, і будуть в своєму праві.

Іншими словами, з просто неприємного партнера Росія у разі невиплат за боргами переїде в категорію недоговороздатності режимів — злочинців, з якими взагалі не має сенс домовлятися. Тому що про що можна домовлятися з людиною, яка чужі гроші взяв і не віддає?
Це чергове загострення ситуації навколо Росії буде на совісті того, хто вирішив затиснути чуже. Біда тільки в тому, що, як часто буває у випадку з зарвалися деспотіями, вони йдуть, а після їх відходу за їх боргами все одно доводиться платити їх народам.
А вже про риторику ядерного шантажу я взагалі мовчу. Адже це не тільки на ННМ-е стільки ідіотів загрожують захід словами «а ми вас всіх взорвём». Божевільною цієї риторики заслуговує окремого розгляду, і не в цьому моєму коменті. Основна біда в тому, що ця риторика створює у заходу негарну картинку не режиму, а Росії і її народу в цілому, і це не до добра. Як тільки 98% решти населення земної кульки реально повірять в те, що це говориться всерйоз, вони всерйоз задумаються про те, як убезпечити себе від цієї загрози, і — я впевнений, зрештою придумають, причому результати роздумів нам — тим 2% народонаселення кульки, які ніяк не можуть поставити над собою осудних правителів — точно не сподобаються.

60 коментарів

Тільки зареєстровані та авторизовані користувачі можуть залишати коментарі.